Помилковий переказ грошей може трапитися з кожним: достатньо неуважно ввести номер картки, обрати не того отримувача або помилитися в сумі. Якщо платіж уже пройшов, це ще не означає, що кошти втрачені назавжди. Однак діяти потрібно якомога швидше.

Що робити, якщо ви випадково переказали гроші іншій людині, чи можна змусити отримувача повернути кошти та куди звертатися, якщо він відмовляється це робити, спеціально для Vgorode розповіла Діна Дрижакова, адвокат, керівник ЮК «Prima Leader Group».

Чи можна забрати назад гроші, які переказали помилково

Як пояснює адвокат, помилково отримані кошти не стають власністю людини лише через те, що вони опинилися на її рахунку. У цивільному законодавстві така ситуація може розглядатися як набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула або зберегла майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно. Тому якщо людина отримала кошти через очевидну помилку відправника і не має законних підстав їх утримувати, питання може вирішуватися через вимогу про повернення безпідставно набутого майна.

Водночас важливо відрізняти помилковий переказ від ситуації, коли гроші були сплачені відповідно до договору, боргу або іншого зобов'язання. У такому випадку правова оцінка буде іншою.

Що робити, якщо випадково переказали гроші не тій людині

Перший крок — якнайшвидше звернутися до банку, через який здійснювався платіж. Це можна зробити телефоном через службу підтримки або у відділенні.

Банку варто повідомити про помилкову операцію та надати інформацію, яка допоможе її ідентифікувати: квитанцію, дату й час платежу, суму та реквізити операції.

Банк не може просто за власним рішенням примусово списати гроші з рахунку іншого клієнта. Водночас він може зв'язатися з банком-отримувачем або самим отримувачем та повідомити про помилковий переказ із проханням повернути кошти.

Якщо проблема виникла через неправильні реквізити та рахунок або картка з такими реквізитами не існує, операція може бути відхилена або кошти можуть повернутися відправнику. Конкретний порядок та строки залежать від способу платежу та обставин операції.

Тому після помилки не варто чекати кілька днів у надії, що проблема вирішиться сама. Чим швидше банк отримає інформацію про помилковий платіж, тим раніше можна розпочати процедуру його врегулювання.

Якщо отримувач відмовляється повертати гроші або ігнорує звернення, важливо зібрати докази. Збережіть квитанцію про переказ, банківську виписку, повідомлення та інше листування з отримувачем. Якщо людина прямо повідомила, що не збирається повертати кошти, це також варто зафіксувати.

За можливості варто отримати від банку письмове підтвердження факту проведення операції та звернення щодо її помилковості. Такі документи можуть знадобитися надалі, якщо питання доведеться вирішувати у суді.

Як повернути гроші через суд

Якщо добровільно повернути кошти не вдалося, питання можна вирішувати у судовому порядку. Однією з правових підстав для такого позову є стаття 1212 Цивільного кодексу України, яка регулює повернення безпідставно набутого майна.

Для суду важливо підтвердити сам факт помилкового переказу та відсутність правової підстави, яка дозволяла б отримувачу залишити гроші собі. Тому документи з банку, платіжні квитанції та листування можуть мати суттєве значення.

Складніше питання виникає тоді, коли відправник знає лише номер картки або рахунку отримувача, але не знає його імені та інших даних. У такій ситуації адвокат звертає увагу на можливість просити суд витребувати необхідні відомості у банку в установленому процесуальному порядку.

У разі задоволення позову питання може стосуватися не лише основної суми помилкового переказу. Залежно від обставин та заявлених вимог можуть також порушуватися питання про відшкодування судових витрат, витрат на професійну правничу допомогу, а також нарахувань, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України.

Примітка редактора: стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошового зобов'язання, зокрема інфляційні втрати та три проценти річних у випадках і за умов, визначених законом. Можливість їх стягнення у конкретній справі залежить від правової кваліфікації ситуації та обставин спору.

Саме тому перед зверненням до суду варто оцінити конкретну ситуацію та докази, а за потреби — отримати індивідуальну юридичну консультацію.

Чи потрібно звертатися до поліції

Сам факт помилкового переказу ще не означає автоматичну наявність кримінального правопорушення. Якщо людина випадково отримала гроші, а після звернення відправника виник спір щодо їх повернення, ситуація може мати цивільно-правовий характер.

Водночас обставини кожної ситуації можуть бути різними. Якщо є додаткові ознаки того, що людина навмисно заволоділа чужими коштами або використовувала обман, питання може потребувати окремої оцінки правоохоронними органами.

За словами Діни Дрижакової, у випадках, коли отримувач після повідомлення про помилку вживає дій для приховування коштів або у ситуації є інші обставини, які можуть свідчити про умисне заволодіння чужим майном, можна розглядати й питання звернення до поліції.

Водночас кваліфікація дій конкретної людини залежить від усіх обставин. Самостійно називати будь-яку відмову повернути помилковий переказ шахрайством або іншим злочином некоректно.

Окремо варто пам'ятати про просте правило, яке може допомогти уникнути таких ситуацій. Перед підтвердженням платежу перевіряйте номер картки або рахунку, ім'я отримувача, суму та призначення платежу. Якщо помилка вже сталася — не відкладайте звернення до банку та зберігайте всі документи, пов'язані з операцією.

Отже, якщо гроші помилково пішли на чужу картку, перше, що варто зробити, — одразу повідомити про це банк і зафіксувати операцію. Якщо отримувач погоджується повернути кошти, питання можна вирішити добровільно. Якщо ж він відмовляється, документи про переказ та листування можуть стати доказами для подальшого звернення до суду.

Важливо не зволікати: що раніше відправник зафіксує помилку та почне діяти, то більше можливостей буде для врегулювання ситуації.